Якщо говорити про Пак’яо та Барріоса у бойовій формі, то матимемо зрозумілу картину. Менні – атакувальний боксер.  Він постійно йде вперед з комбінаціями, розсмикує суперника на ногах завдяки човниковому руху та зміщується в сторони після декількох влучань. Комбінаційний стиль атак разом із важким ударом зробили з філіппінця найстрашнішу силу у боксі свого часу.

Барріос буває різним. Іноді може і піти вперед, потиснути на опонента. Але проти напористих атакувальних опонентів здебільшого працює другим номером, шукаючи шляхи для контратак. 

Так було проти невеликого шульги Джервонти Девіса, якого Барріос навіть перемагав за очками, поки не програв достроково. Так було проти того ж Йорденіса Угаса, який взявся пресингувати опонента.

Маріо у цій роботі досить точний і вправний, якщо суперник дає йому час подумати. Ось у цьому і є головна задача Пак’яо – не давати опоненту відпочивати на планувати дії.

Ось це – найважливіший момент зустрічі. І те, що найбільше інтригує.

З одного боку ми маємо Менні Пак’яо – живу легенду, чемпіона світу у восьми вагових категоріях. Немає суперника, з яким би він не зустрічався – від Марко Антоніо Баррери до Флойда Мейвезера. Але йому вже 46 років

З іншого боку у нас Маріо Барріос. У нього теж було немало крутої опозиції. Угас, Джервонта, Турман, Ахметов. Але порівнювати з досвідом Пак’яо все це просто неможливо.

Проте йому всього 30 років. Навіть не дивлячись на те, що позаду декілька складних поєдинків та нокаут від Джервонти, 30-річний боксер все одно свіжіший за його суперника, який на 16 років старший і мав легендарну, але надскладну кар’єру.

Через це, вкупі із різницею у габаритах, яка теж на стороні молодшого бійця, фанати і переймаються повернення легендарного Пак’яо.

Пак’яо – багатоударний боксер. Навіть після 40 років він викидає понад 500 ударів за 12 раундів, що є серйозним показником і для багатьох набагато молодших спортсменів. Проте є дві особливості. Перша – позитивна. Менні підтримує приблизно один і той самий рівень активності протягом усього протистояння, а отже кардинальних просідань протягом бою не передбачається.

Другий – негативний. Середня активність Барріоса протягом бою зростає ближче до фінальних раундів. А отже Маріо, у тому числі завдяки молодості та більшої свіжості, може розраховувати на виграні чемпіонські раунди.

Середня точність теж на стороні американця – 26% точних влучань проти 20%. Це ж стосується і джебів, де різниця у два рази на користь Барріоса – 24% точності проти 12%. А от що стосується силових ударів тут стає цікавіше.

По-перше, Менні викидає понад 300 силових ударів в середньому – це більше половини від загальної кількості ударів. По-друге, його точність тут – 29%. Це на рівні з точністю Маріо. І найкраща точність серед усіх ударів філіппінської легенди.

Пункт, що важливий на рівні із віком. Барріос боксує не занадто часто, але активно. У 2024-му виходив у ринг двічі, як і у 2023-му. Востаннє програвав у 2022 році, а після того мав три перемоги та одну нічию.

Що ж стосується Пак’яо, тут все не так чудово. Востаннє Менні боксував у 2021 році – програв Йорденісу Угасу у титульному бою. А перемагав взагалі у 2019-му – коли переміг Кіта Турмана і забрав пояс. Тобто філіппінець завоював пояс у 2019 році, потім два роки був поза рингом, потім програв і от тепер поза рингом чотири роки.

Сам Пак’яо каже, що цей час дозволив його організму відновитись, відпочити і тепер він готовий навіть краще, ніж чотири роки тому. Але виставкові поєдинки, які проводив Менні у цей період, не підтверджують цього. Філіппінець зустрічався з габаритним кікбоксером і виглядав посередньо. Настільки, що фани просили Пак’яо не думати над поверненням у боксерський ринг.

Але Пак’яо впевнений, що зможе і зараз перебуває у чудовій формі.

Якщо ми говоримо про середній показник за кар’єру, перевага і з запасом на стороні Пак’яо. У найкращі роки його суперники валились від пропущених ударів, а звук влучань жахав.

Проте, якщо подивитись на факти, востаннє Менні перемагав достроково сім років тому. У 2018-му він замучив Лукаса Матісса та здобув перемогу технічним нокаутом. І все. З того часу дві перемоги рішенням суддів та поразка.

Барріос – не панчер. Востаннє достроково перемагав у 2023-му. Але б’є міцно. Той же Угас не падав від Пак’яо, а от Маріо приземлив його двічі. Як і Абеля Рамоса – один раз на старті зустрічі. І Фабіана Майдану на початку поєдинку. У чотирьох останніх боях американця суперники падали хоча б один раз. 

Тут можна бути однозначними – впасти можуть обидва. Не сказати, щоб Менні демонстрував, що з віком почав гірше тримати удар. Але очевидно, що в 46 років в бою проти габаритнішого опонента, який так чи інакше відправляв останніх 4-х суперників у нокдауни, ризик є і немаленький.

Водночас Маріо не тримає ідеально. Той самий Абель Рамос відправляв його у нокдаун. Джервонта Девіс робив це тричі та здобував дострокову перемогу. 

Барріос може витримати влучання Пак’яо, який не нокаутовував суперників з 2018-го. Але ризик того, що удар таки прилетить – присутній.

Для Барріоса це всього другий бій на Медісо-сквер-гарден. Минулого разу він виступав тут у 2015 році, коли достроково переміг Джастіна Лопеса у третьому раунді.

Пак’яо ж вперше відбоксував на цій арені у 2001-му – коли Маріо хіба задумувався над серйозною боксерською кар’єрою. З того моменту філіппінець провів тут 15 поєдинків: 10 перемог (4 достроково), 4 поразки та 1 нічия.

Пак’яо мріє про статус найстаршого чемпіона світу в історії боксу. Для цього йому треба не просто завоювати пояс. Для цього Менні треба бути в топі ще мінімум три роки – чинний рекорд належить Бернарду Хопкінсу, який володів поясом у 49 років та ще й об’єднав титули.

Але це – далеко. Зараз перед Менні стоїть непросте випробування, як би хто не вважав. Адже Барріоса називають ледь не ідеальним вибором філіппінця.

Просто не має бути. Бо Маріо молодий, хороший боксер. Так, не легенда, не Р4Р, але досить вправний, щоб маючи в активі молодість та свіжість, дати легенді гідний двобій.

Барріосу ж страшенно важливо перемогти. Забагато людей називають його боксером, готовим програти Пак’яо через навички. Просто необхідно доводити, що ці балачки не мають нічого спільного з реальністю. Інакше, клеймо боксера, що програв 46-річному, хоч і неймовірно легендарному, опоненту залишиться з Маріо назавжди.