Олександр Усик: «Багаторічна робота й обʼєднана команда – це запорука успіху»

Абсолютний чемпіон світу в надважкій вазі Олександр Усик поділився, що допомагає йому готуватися до більших суперників і зберігати фокус під час довгих тренувальних таборів.

В інтерв’ю українець пояснив, чому дисципліна для нього важливіша за мотивацію — і як багаторічна праця команди стає запорукою успіху.

– Ти виходиш, а суперник (Даніель Дюбуа — прим.) вищий, руки довші, він молодший. Розкажи, що тобі допомагає: твоя підготовка чи воля?

– Чистий фарт. Фарт, просто пощастило – і все. «Та йому ж постійно фартить».

– Тоді, можливо, наступного разу я вийду? Пощастить?

– Можливо. Ні, я скажу, що це все — багаторічна праця. Це аналіз опонента, підбір правильних спаринг-партнерів — таких, які будуть схожі на на нашого опонента та виконують роботу, яку він робить.

Наприклад, він боксував із трьома людьми, один із яких — шульга. Мені не потрібно дивитися, як він боксував із правшами. Мені потрібно те, що він робить саме проти шульги. Він робить ось це, це й це. Воно незмінне.

Тому що у нас є три удари: прямий, боковий та знизу. Все. А вже з цих трьох ударів ти можеш комбінувати все, що завгодно.

Так от, команда — дуже важлива. У мене суперова команда, і я вам дякую. Це і підбір спаринг-партнерів, і гарна аналітика мого опонента, і, звісно, моя самовіддача — мій режим.

Коли я прокидаюся о 4.45, я не хочу цього робити. Але кажу собі: я роблю це, тому що в мене є дисципліна. У мене немає ніякого... Як це називається, коли тебе «куражить»?

– Мотивація.

– Мотивована людина ходить, займається. Протягом тижня все добре, все виходить. Але в середу мотивації немає. Що людина робить? Жаліється сама собі у дзеркало, що у неї немає мотивації. А чому її немає?

У мене така «шняга» не прокатує. У мене є режим. Я знаю, що мені треба вставати, працювати, бо вся моя команда також встає. Коли починається табір, ми всі збираємося й кажемо: «Все, стартуємо, хлопці».

Але у нашому таборі теж бувають якісь трабли — травми, щось потягнув, спаринг-партнери. Є різні ситуації, закулісні моменти, про які не знають. Але все це — велика праця, яку не бачать. Це команда, це я, і це самовіддача. Коли мені важко, я інколи цього не показую, тому що мій опонент може це побачити.

Це чітка підготовка, стратегія, якою ви володієте. Якщо у вас немає стратегії — будьте імпровізатором. Але якщо імпровізуєте, то робіть це гарно, щоб це приносило якийсь результат. Багаторічна робота й обʼєднана команда — це запорука успіху.

– Я правильно зрозумів, що мотивація не працює? Треба сила волі, а інша «шняга» не проходить?

– Ні, мотивація працює, коли ви подивилися круте кіно про якогось хлопця, який красиво накачав тіло, виграв змагання. І ви такі: «Так, я теж так можу». А тепер повертаємось до реальності — вам потрібно щодня вставати о 6-й ранку та пробігати 3 кілометри. Потім потрібно повернутися додому, звантажитися вітамінами, супліментами, поїсти, лягти відпочити, поспати.

О 12-й ви знову йдете на тренування: дві години роботи, потім — відпочинок, масаж, їжа, сон. А о 6-й вечора знову йти на тренування. І так — три місяці поспіль. Тільки так ви здобудете результат. А якщо у мене у вівторок є мотивація, я хочу працювати, а у середу — ні, то це ж смішно. Все залежить від вас.