Надважка вага на Гран-прі дуже різна. От для прикладу зустріч Крнійича і Гомеса. 

Боксер з Боснії – велетень, який може затиснути суперника вагою, методично вибивати з нього сили ударами та боротьбою на ближній дистанції і пропрацьовувати з дальньої відстані.

Боксер з ПАР – відносно невеликий супертяж з активною комбінаційною роботою. Він стабільно переслідує суперника, вривається на свою середню дистанцію, щоб 3-4 рази влучити по ньому і потім зміщується в сторону.

Гомесу 26 років – він на два роки молодший за суперника. Але вже бачив більше в профі, ніж опонент. Якщо говорити суто про бокс. Кітон встиг тричі програти і бився з абсолютно різною опозицією в ПАР до виходу на Гран-прі. Тут – його найкраща серія в кар’єрі: Гомес пройшов усіх трьох опонентів достроково. У тому числі небезпечного американського панчера Девона Янга.

Крнійич має одне більш-менш гучне ім’я в рекорді – Рогава Цотне, якого він переміг рішенням суддів у попередньому турі Гран-прі. Але бойового досвіду у нього вдосталь. Ахмет мав пристойну кар’єру у кікбоксингу і спокійно почувається у професійному ринзі.

В середньому Гомес викидає більше – 16 ударів за раунд проти 14 у Крнійича. Сумарно Ахмет має більше через те, що відпрацював на турнірі більше раундів, ніж опонент.

Точність у хлопців приблизна рівна, хоча можна виділити відрив Крнійича у силових ударах: до цілі доходить 31% викинутих силових проти 22% у суперника. А також те, як Ахмет розподіляє удари по поверхах. Крнійич доносить до тулуба 36,4% викинутих ударів (68 зі 187). Кітон – 8,6% (5 зі 58).

Малоймовірно, що хлопці встигли витратити багато сил. Крнійич два з трьох поєдинків закінчив достроково. Гомес взагалі має сумарно 6 раундів на Гран-прі: дві перемоги у 1 раундах і одна у 4.

Проте варто враховувати, що у півфіналах вони битимуться у 12-унцових рукавичках. Для сильних хлопців це не велика перепона, але все ж вплив на силу удару буде.

Якраз про силу удару. Очевидно, що обидва хлопці б’ють важко – про це говорить і статистика дострокових перемог обох. Проте Гомес виглядає особливо вибуховим. Він з перших секунд береться до справи і витримати його комбінації дуже непросто. Якщо Крнійич проспить старт зустрічі – може бути цікавий і швидкий фінал.

Здається, що все добре в обох. Але також є чітке розуміння, що це не допоможе у разі важкого влучання з кожної зі сторін. Гомес програвав достроково до Гран-прі. Крнійич теж не виглядатиме залізобетонним, якщо дозволить собі пропускати забагато.

Учасники, судячи з результатів, які незмінні від туру до туру, добре почуваються в Аравії. Арена змінюється щоразу, але це не заважає робити результат. Цього разу не варто очікувати в цьому плані чогось іншого.

Психологія у цьому поєдинку зіграє важливу роль. Гомес – боксер, що активно стартує. До цього треба бути готовим не тільки фізично чи технічно, а й морально. Бути готовим, що опонент вчепиться зубами і буде намагатись прорватись ближче, щоб зробити боляче.

Якщо Крнійичу вдасться перетерпіти цей момент з розумом і не зірватись у розміни на зручній для суперника дистанції, стане цікавіше. Ахмет – більший боксер, міцний і у зустрічі з Рогавою зробив саме так: так витратити сили, щоб потім перемогти.