Ми все чудово бачили у першій зустрічі. І разом з цим не бачили нічого. Бо реванш – одночасно продовження старої історії та абсолютно нове протистояння.

Змінитись повноцінно неможливо. Усик і Дюбуа – дорослі, сформовані спортсмени. Вони діють певним чином і не зміняться до кінця кар’єри в основних речах із високою долею ймовірності. Особливо в поєдинках, де суперник витискає максимум, адже в моменти найвищого фізичного та морального стресу спортсмен демонструє свій найбільш об’єктивний рівень підготовки.

Наприклад, Усик – темповий боксер. Спортсмен, який набирає оберти від раунду до раунду. Ріже кути, змушує суперника думати багато, а потім ще трохи.

Дюбуа – фізично сильний агресор без тотального домінування суто в атаці. Не дивлячись на перемогу над Джошуа не варто забувати, що стиль Даніеля – це не нескінченний пресинг, а сталий тиск на опонента. Не нескінченна атака, в якій британець знаходить удар. А пошук моментів для важких влучань, після яких йде активізація в атаці.

Разом з цим коректив буде достатньо. Усик після Дюбуа провів два надскладні поєдинки проти Ф’юрі. Особливо непростим був перший. А ще, став старшим. Доведеться зважати на всі ці фактори, на ресурс організму. А також на самого Даніеля.

Дюбуа переміг Міллера, Хрговича та Джошуа. Став більш впевненим, більш настирливим, готовим йти на удари та відповідати на них силовими влучаннями. При цьому британець все ще молодий, але вже набагато більш досвідчений та злий боєць.

Очевидна перевага Дюбуа, якому тільки 27. Усик на 11 років старший – йому 38. Велика різниця навіть для хевівейту, де спортивна старість завжди приходить пізніше.

Окрім цього, Олександр позаду має складну аматорську кар’єру і дві зустрічі з Ф’юрі вже після Дюбуа. Якщо Усику вдасться не змінитись і все ще лишатись свіжим – тільки браво йому за це.

Даніель же набрався досвіду. В період після поразки від Олександра він мав найкращу опозицію в кар’єрі. І тепер вірить у себе як ніколи раніше.

Тут варто подивитись на показник у двох площинах: загальній та в очному протистоянні.

У першому випадку Усик викидає в середньому понад 600 ударів за бій. Причому, його активність від раунду до раунду лише зростає, а фінальні трихвилинки – традиційна проблема для всіх: Джошуа, Ф’юрі, будь-хто в останніх раундах відчув на собі зростаючу активність українця. 

Дюбуа викидає в середньому на 150-180 ударів за бій менше, що й логічно, враховуючи його стилістику та силу удару. Найнебезпечніше Даніель виглядає тоді, коли чіпляє суперника важким ударом і йде на добивання. Там він сили не економить.

Щодо очної зустрічі. В середньому Дюбуа викидав за раунд на 15-20 ударів менше за суперника, але основою стало не тільки це, скільки результативність. В середньому Усик влучав більш як у два рази більше за Даніеля. У 2, 3 та 6 раундах Олександр завдав вдвічі більше точних ударів. У всіх інших результативність була ще кращою на фоні візаві.

Виходячи зі статистики першого протистояння проти Олександра та трьох наступних поєдинків, від Дюбуа можна очікувати швидкого старту. Особливо це стосується роботи передньою рукою. У першому протистоянні проти українця та у двох з трьох наступних найактивнішими раундами в плані роботи джебу були саме дебютні трихвилинки: 2 раунд проти Усика (26 джебів), 1 раунд проти Джошуа (30 джебів) та 1 раунд проти Хрговича (33 джеби). Єдине виключення з правил – зустріч проти Міллера. У тому двобої найактивніший раунд в плані роботи передньою рукою – 6-й (45 джебів).

Звичайно ж не обійдеться і без атак на тулуб Усика. Олександр вправно відбиває їх кожного поєдинку, адже більшість суперників з правою ударною рукою класично намагаються атакувати живіт. Проте Даніель має окрему історію з ударом нище поясу, який він вважає абсолютно законним.

Окрім цього, статистика показує, що Дюбуа цілив в живіт кожного наступного після Усика опонента. Даніель незмінно багато атакував тулуб кожного із суперників після першої зустрічі з Олександром Усиком. При цьому, якщо проти українця його точність була 5,8%, то середня точність у наступних трьох протистояннях – 31,8%.

Окремої уваги заслуговує аперкот Даніеля, націлений на корпус. У трьох з чотирьох поєдинків Даніель доносив до тулуба суперника найбільше саме ударів знизу:

- проти Джошуа 6 аперкотів, 3 в ціль

- проти Міллера 65 аперкотів, 20 в ціль

- у першому бою проти Усика 20 аперкотів, 1 в ціль.

Єдиний поєдинок, де бокових в корпус було більше за аперкоти – зустріч із Хрговичем. Там розбивка виглядає таким чином:

- 19 хуків, 5 з яких в ціль

- 17 аперкотів, 4 з яких в ціль.

Обидва спортсмени займались важливими справами після першого двобою. І це чудово. До реваншу і Дюбуа, і Усик підходять після важливих перемог.

Дюбуа повернувся після поразки достроковою перемогою у бою проти Джаррелла Міллера, який до цього жодного разу не програвав. Потім зустрівся із Філіпом Хрговичем, який пішов з рингу із розсіченням. А згодом ще й нокаутував Ентоні Джошуа, який вважався тотальним фаворитом. Тепер Дюбуа – молодий, але сильно більш досвідчений спортсмен.

Усик здобув все, що міг вдруге. Тепер він – дворазовий абсолютний чемпіон та першим абсолютом у хевівейті за 25 років. Дві зустрічі із Тайсоном Ф’юрі – важливі та складні. Вони забрали багато сил і моральних, і фізичних. Але подарували місце в історії та статус головного бійця цього покоління хевівейту.

Наступний виклик – шанс стати триразовим абсолютом та зустріч із представником нового покоління надважкої ваги.

Розмови про те, що Усик не має достатньої сили удару не скінчаться ніколи. То він замалий, то заслабкий, то не має удару. Але здобув у хевівейті все, що тільки було можна. 

Водночас здається, що підтвердження того, що Усик має удар ми отримали і не один раз. Дюбуа програв нокаутом у першому бою та побував у нокдауні протягом протистояння. Ф’юрі побував у нокдауні. Джошуа був близький до падіння у першій зустрічі, коли українець підняв темп. Якщо треба, Олександр може донести міцний удар. Так, це не нокаутер найвищого рівня. Але удару та стилю ведення бою достатньо, щоб створити багато проблем.

Проте перевага все одно у Дюбуа. Він має одні з найважчих кулаків серед усіх суперників Усика. Має масу тіла, фізичну готовність. А тепер ще й впевненість – що важливо для нокаутера і є одним з головних факторів для того, щоб вимикати свідомість суперникам.

Той самий нокаут у бою з Джошуа варто відзначити окремо. Фактично, раніше Ентоні ніхто не нокаутовував саме так. Енді Руїс добивався дострокової перемоги, але там скоріш британець падав без сил. Епізодами Джошуа страждав від влучань і в інших боях. Але саме повноцінне прощання зі свідомістю в Ентоні сталось якраз в поєдинку проти Дюбуа.

Не дивлячись на дострокові поразки, не можна сказати, що Дюбуа погано тримає удар. Перша поразка сталась через травму – Джо Джойс зламав Даніелю орбітальну кістку. Так, Дюбуа отримав багато критики через те, що вийшов з бою, який вигравав за очками. Але мало хто з критиків знає, що відчуває людина з такою травмою.

З Усиком Дюбуа скоріш не захотів підійматись через темп і кількість влучань суперника, ніж не зміг. Той джеб дійсно був важким, але навряд вирішальним.

Щодо Усика – тримає він добре. Навряд у когось є сумніви щодо цього. Олександр пройшов крізь складні раунди проти Ф’юрі, коли той неодноразово доносив удари. І не зламався. Жодного разу не посипався під пресингом Джошуа. Та й удари Дюбуа не сильно бентежили чемпіона.

Але треба враховувати, що обидва бійці пройшли складні випробування, які не додають здоров’я. А Олександру ще й 38 років, що теж є додатковим і навряд позитивним фактором.

Усик знову їде на територію суперника із чемпіонським поєдинком. Починаючи з 2016-го він робить це постійно і наразі має 7 титульних протистоянь на території опонентів. Та жодної поразки. Кшиштоф Гловацький, Майкл Хантер, Марко Хук, Маїріс Брієдіс, Мурат Гассієв, Тоні Белью та Ентоні Джошуа – саме таку опозицію побив Усик на їхній території у титульних боях.

Звичайно, Вемблі буде за британця. Але наразі Олександр має вже достатній авторитет та народну любов, щоб не почуватись у Великій Британії, як у повноцінно ворожій країні.

Для Усика це бій за спадщину. Він добився абсолютного всього, але щодо Олександра постійно виникають різні питання. Чи достатній рівень опозиції, щоб ставити його в один рівень із найвеличнішими бійцями надважкої ваги. Чи вийшов він проти них, коли ті знаходились на піку форми. Але ця зустріч інакша.

Це бій проти нового покоління. Дюбуа всього 27 років, він має ще близько десяти років професійної кар’єри, якщо без серйозних пригод та травм. І Даніель виходить на нього з упевненістю, що минулого разу саме він мав перемагати.

Наразі перемога може принести Усику статус триразового абсолютного чемпіона світу. Першого в епоху чотирьох авторитетних поясів. А Дюбуа – статус абсолюта та «царевбивці», як він та його команда іменують самого Даніеля.