Ми все чудово бачили у першій зустрічі. І разом з цим не бачили нічого. Бо реванш – одночасно нова історія і продовження старої.

Змінитись повноцінно неможливо. Усик і Дюбуа – дорослі, сформовані спортсмени. Вони діють певним чином і не зміняться до кінця кар’єри в основних речах із високою долею ймовірності. Наприклад, Усик – темповий боксер. Спортсмен, який набирає оберти від раунду до раунду. Ріже кути, змушує суперника думати багато, а потім ще трохи.

Дюбуа – фізично сильний агресор без тотального переходу в атаку. Не дивлячись на перемогу над Джошуа не варто забувати, що стиль Даніеля – це не нескінченний пресинг, а постійний. Пошук моментів для активізації в атаці, а не нескінченна атака, в якій він знаходить свій удар.

Разом з цим коректив буде достатньо. Усик після Дюбуа провів два надскладні поєдинки проти Ф’юрі. Особливо перший був непростим. А ще, став старшим. Доведеться зважати на це та на ресурс організму. А також на самого Даніеля.

Дюбуа переміг Міллера, Хрговича та Джошуа. Став більш впевненим, більш настирливим, готовим йти на удари та відповідати на них силовими влучаннями. При цьому британець все ще молодий, але вже набагато більш досвідчений та злий боєць.

Очевидна перевага Дюбуа, якому тільки 27. Усик на 11 років старший – йому 38. Велика різниця навіть для хевівейту, де спортивна старість завжди приходить пізніше.

Окрім цього, Олександр позаду має складну аматорську кар’єру і дві зустрічі з Ф’юрі вже після Дюбуа. Якщо Усику вдасться не змінитись і все ще лишатись свіжим – тільки браво йому за це.

Даніель же набрався досвіду. В період після поразки від Олександра він мав найкращу опозицію в кар’єрі. І тепер вірить у себе як ніколи раніше.

Тут варто подивитись на показник у двох площинах: загальній та в очному протистоянні.

У першому випадку Усик викидає в середньому понад 600 ударів за бій. Причому, його активність від раунду до раунду лише зростає, а фінальні трихвилинки – традиційна проблема для всіх: Джошуа, Ф’юрі, будь-хто в останніх раундах відчув на собі зростаючу активність українця. 

Дюбуа викидає в середньому на 150-180 ударів за бій менше, що й логічно, враховуючи його стилістику та силу удару. Найнебезпечніше Даніель виглядає тоді, коли чіпляє суперника важким ударом і йде на добивання. Там він сили не економить.

Щодо очної зустрічі. В середньому Дюбуа викидав за раунд на 15-20 ударів менше за суперника, але основою стало не тільки це, скільки результативність. В середньому Усик влучав більш як у два рази більше за Даніеля. У 2, 3 та 6 раундах Олександр завдав вдвічі більше точних ударів. У всіх інших результативність була ще кращою на фоні візаві.

Чудово, що обидва весь цей час були зайняті. Дюбуа повертався після поразки та здобував впевненість. Переміг Міллера, Хрговича та Джошуа. Тепер це молодий, але сильно більш досвідчений спортсмен.

Усик здобув все, що міг. Став дворазовим абсолютним чемпіоном та першим абсолютом у хевівейті за 25 років. Тепер він – остаточно величина у категорії і боротиметься за статус із представником нового покоління надважкої ваги.

Здається, підтвердження того, що Усик має удар ми отримали. Дюбуа програв нокаутом у першому бою та побував у нокдауні протягом бою. Ф’юрі побував у нокдауні. Якщо треба, Олександр може донести міцний удар.

Проте перевага все одно у Дюбуа. Він має одні з найважчих кулаків серед усіх суперників Усика. Має масу тіла, фізичну готовність. Стримати такого суперника вкрай непросто.

Не дивлячись на дострокові поразки, не можна сказати, що Дюбуа погано тримає. Перша поразка сталась через травму. З Усиком Дюбуа скоріш не захотів підійматись через темп і кількість влучань суперників, ніж не зміг. Той джеб дійсно був важким, але навряд вирішальним.

Щодо Усика – тримає він добре. Навряд у когось є сумніви щодо цього. Олександр пройшов крізь складні раунди проти Ф’юрі, коли той неодноразово доносив удари і не зламався. Жодного разу не посипався під пресингом Джошуа. Та й удари Дюбуа, окрім влучання нижче поясу, не виглядали занадто небезпечними.

Але треба враховувати, що обидва бійці пройшли складні випробування, які не додають здоров’я. А Олександру ще й 38 років, що теж є додатковим і навряд позитивним фактором.

Усик знову їде на територію суперника із чемпіонським поєдинком. Починаючи з 2016-го він робить це постійно і наразі має 7 титульних протистоянь на території опонентів. Та жодної поразки.

Звичайно, Вемблі буде за британця. Але наразі Олександр має вже достатній авторитет та народну любов, щоб не почуватись у Великій Британії, як у повноцінно ворожій країні.

Для Усика це бій за спадщину. Він добився абсолютного всього, але щодо Олександра постійно виникають різні питання. Чи достатній рівень опозиції, щоб ставити його в один рівень із найвеличнішими бійцями надважкої ваги. Чи вийшов він проти них, коли ті знаходились на піку форми. Але ця зустріч інакша.

Це бій проти нового покоління. Дюбуа всього 27 років, він має ще близько десяти років професійної кар’єри, якщо без серйозних пригод та травм. І Даніель виходить на нього з упевненістю, що минулого разу саме він мав перемагати.

Наразі перемога може принести Усику статус триразового абсолютного чемпіона світу. Першого в епоху чотирьох авторитетних поясів. А Дюбуа – статус абсолюта та «царевбивці», як він та його команда іменують самого Даніеля.