Хей та Чісора – головні розбійники хевівейту!
Девід Хей та Дерек Чісора були головними антагоністами у надважкій вазі в епоху братів Кличків. За всю кар'єру Віталія та Володимира ніхто з претендентів не дозволяв собі стосовно них того, що витворяли ці двоє. А їхнє особисте протистояння стало головним шоу ненависті того часу.
Розповідаємо про скандальних британців, які на початку 2010-х своїми витівками не дали хевівейту остаточно потонути у прагматичності українських чемпіонів.
Футболка з обезголовленими братами Кличками. Жорсткий тролінг українців від Хея
Першим на авансцену вийшов Девід Хей.
Британець, який об'єднав у 2008 році кілька титулів у першій важкій вазі, вирішив спробувати свої сили у хевівейті. Головна мета «Хеймейкера» у надважкій вазі – поєдинки проти братів Кличків. Причому Хею було без різниці, з ким із братів боксувати – наривався він одразу на обох.
Окрім довгого язика британця, який не підбирав висловів на адресу українських чемпіонів, головною зброєю Хея у розкручуванні потенційного протистояння з братами стала футболка із зображенням обезголовлених Віталія та Володимира.
Це й стало останньою краплею терпіння братів Кличків. Честь сім'ї проти балакучого британця зголосився захищати молодший із братів – Володимир.
Вперше їхній бій мав відбутися 20 червня 2009 року, але Хей, пославшись на травму, зійшов з поєдинку. Боксери навіть встигли провести кілька прес-конференцій, присвячених їхньому бою, на яких британець з'являвся у тій самій футболці. До того ж усе це було підкріплено трештоком у виконанні Хея.
У результаті за цей період Кличко-молодший встиг здобути ще один титул – The Ring, а Хей вийшов на чемпіонський бій із володарем поясу WBA Миколою Валуєвим, перемігши його одноголосним рішенням суддів. Після цього всі пояси, за винятком титулу британця, перебували в руках родини Кличків, тому значимість цього бою ще більше зросла.
Поєдинок Володимир Кличко – Девід Хей відбувся саме тоді, коли до нього був максимальний інтерес – 2 липня 2011 року. Перед боєм була видовищна вистава, в якій брали участь багато відомих боксерів минулих років. А сам поєдинок обіцяв бути цікавим, але обіцяти – не означає одружитися.
Бій зовсім не виправдав очікувань «м'ясорубки» та «нервового зриву». Проходив динамічно, переважно на дальній дистанції, клінчів було мало. Володимир працював першим номером, а Хей намагався бути маневренішим, часто ухилявся. Але контратаки, на які так розраховував британець, вдавалися рідко. Хей регулярно падав навколішки і апелював до рефері. Якось це дало плоди – рефері виніс Кличку-молодшому попередження. Але був і зворотний бік медалі такої поведінки британця – при черговому картинному падінні на коліна рефері зафіксував удар та відрахував йому нокдаун.
Загалом Володимир без особливих проблем впорався із самовпевненим британцем, у результаті перемігши того одноголосним рішенням суддів, забравши останній пояс у родину Кличків.
В інтерв'ю після бою Хей поскаржився на травму мізинця на нозі, отриману на тренуванні за два тижні до поєдинку. Але таким виправданням він викликав лише неймовірну бурю невдоволення у свій бік. Через три місяці, в день, коли йому виповнився 31 рік, Хей оголосив про завершення своєї боксерської кар'єри.
Чісора взагалі перейшов усі кордони щодо братів Кличків – дав ляпас старшому і плюнув в обличчя молодшому
Другим британцем, який неабияк потріпав нерви українським братам, став Дерек Чісора.
Все почалося у 2010-му році. Тоді 27-річному Чісорі, який йшов з рекордом 14-0, випав шанс поборотися за титул чемпіона світу з Володимиром Кличком. Але через травму українця бій було перенесено, а потім і зовсім скасовано. У Володимира тоді з'явилася можливість провести об'єднавчий бій із Девідом Хеєм, а Чісора провів один із найневдаліших років у своїй кар'єрі.
У 2011-му британець спочатку програв ще зовсім молодому Тайсону Ф'юрі, а через кілька місяців поступився фінському проспекту Роберту Хеленіусу. Обидва рази рішенням суддів.
Друга поразка була спірною. Багато експертів зійшлися на думці, що Дерек був пограбований суддями і заслужив як мінімум нічию. Незважаючи на поразку, Чісора злетів у світових рейтингах, що дозволило йому потрапити до уваги Віталія Кличка. Британець отримав запрошення провести бій за звання чемпіона WBC.
Чісора, який зазнав двох поразок в останніх трьох боях, видавив максимум із цієї зустрічі. Британець дуже впевнено поводився на прес-конференціях та битвах поглядів, але головний треш розпочався за день до бою. Після процедури зважування на фінальній битві поглядів Чісора дав ляпас Віталію.
Здавалося б, що для того, щоб перетворити спортивне суперництво на особисту баталію, гірше вже нічого не придумаєш, але ні. Дерек пішов ще далі. У рингу перед поєдинком він підійшов до команди українця, знайшов Володимира і плюнув йому в обличчя водою.
В обох ситуаціях брати Клички продемонстрували свою холоднокровність. Але, на жаль, справжнього покарання у вигляді нокауту в поєдинку зухвалому британцю вдалося уникнути. Чісора відбувся поразкою одноголосним рішенням суддів. А сам бій навряд чи запам'ятався б фанатам, якби Дерек не запалював до і після нього.
Особистий конфлікт Хея та Чісори. Все почалося з кривавої бійки на прес-конференції
Не потягнувши рівень братів Кличків британці влаштували розбірки між собою.
Все почалося з бійки на післяматчевій прес-конференції у Мюнхені, присвяченій бою Чісори проти Віталія Кличка, на якій був присутній і Хей. Спочатку британець там з'явився для того, щоб добитися бою з Кличком-старшим, який міг відбутися ще раніше, але українець вибрав собі в суперники саме Чісору.
Але в ході суперечки Хей зійшовся з Чісорою, який викликав його на бій. Британці обмінялися публічними претензіями, після чого Дерек вийшов у зал, вимагаючи, щоб Хей повторив свої заяви «прямо йому в обличчя». Девід виступив ініціатором бійки, завдавши Чісорі удару в щелепу рукою, в якій знаходилася порожня пляшка.
Серед потерпілих був тренер Хея – Адам Бут. Він отримав розтин голови від удару штативом для фотоапарата, яким його ж боксер намагався вдарити тренера Чісори.
Після короткої сутички Хей зі своїм оточенням пішов, а Чісора протягом кількох хвилин продовжував вигукувати на його адресу погрози, зокрема, погрожуючи «спалити» та «застрелити» Хея.
Наступного ранку, при спробі вилетіти з країни, Чісору та його тренера Дон Чарльза було затримано німецькою поліцією в аеропорту Мюнхена, до з'ясування всіх обставин скандалу напередодні. Серед інших, Чісорі загрожувала звинувачення у серйозному злочині кримінального законодавства Німеччини – загроза вбивством. За кілька годин обох було відпущено без пред'явлення звинувачень. Хея також планували затримати, проте він встиг залишити Німеччину.
Після того, що сталося, Віталій Кличко розмістив на своєму сайті відкритий лист, адресований боксерській громадськості, в якому обурився неприпустимим витівками Чісори до і після бою. А саме його наміром «особисто звести рахунки» з Хеєм і закликав боксерські організації, ЗМІ, провідних боксерів та їхніх фанів не допустити такої поведінки у майбутньому. По суті, це був заклик бойкотувати Чісору.
Дерек, у відповідь, також розмістив офіційну заяву, в якій заявив, що він, його команда, і його родина «щиро жалкують» і «глибоко збентежені» з приводу того, що сталося. Але це було лише початком головних проблем Чісори у той період.
Хей відновив кар'єру, щоб стати першим боксером, який зумів нокаутувати Чісору
Бійка в Мюнхені стала першим «неофіційним раундом» у протистоянні Хея та Чісори. Далі боксери хотіли перенести свою ненависть один до одного на ринг. Для цього Хей відновив свою кар'єру.
«Цей хлопець сказав стільки всього про мене, що він зробить зі мною і те, й інше. Він не засвоїв свій урок у Мюнхені, і цього разу я розберуся з ним належним чином – без штативів та пляшок.
Я казав, що повернуся в ринг лише для боїв із братами Кличками, але те, що сталося у Мюнхені, внесло корективи в мої плани. Спочатку я не хотів битися з Чісорою, але потім люди на вулиці почали питати мене, коли я проведу бій із ним. Я подумав: «А чому б і ні», – сказав Хей.
Попри те, що обидва боксери хотіли провести цей бій – організувати його виявилося вкрай складно. Боксери та їхні промоутери зіткнулися з низкою проблем перед тим, як їм вдалося оголосити про поєдинок.
По-перше, обидва британці не мали боксерських ліцензій. Чісора був її позбавлений через свою поведінку до та після бою з Віталієм Кличком. А у Хея вона закінчилася раніше через його оголошення про завершення кар'єри. Відновлювати ліцензії боксерам-скандалістам у Британії ніхто не хотів.
По-друге, більшість боксерських організацій відмовилися санкціонувати цей бій. Головним противником тут виступала Всесвітня боксерська рада, яка наклала санкції щодо Чісори. На Дерека було накладено грошовий штраф, його виключили з рейтингу, а також заборонили проводити титульні бої під егідою WBC. WBO, підтримавши рішення Ради, також виключила британця зі своїх рейтингів.
Промоутери боксерів швидко знайшли шпарину – бійці отримали боксерські ліцензії у Люксембурзі. А WBA та WBO, відчуваючи фінансову вигоду від цього протистояння, таки санкціонували бій і зробили його титульним – за регіональні пояси за версіями обох організацій. IBF зберегла нейтралітет, а WBC продовжила критикувати організацію цього поєдинку.
14 липня 2012 року при повному аншлагу на стадіоні «Болейн Граунд» у Лондоні ці двоє нарешті вийшли у ринг. Перед цим боксери активно рекламували свій бій, провівши три прес-конференції, під час яких між ними було виставлено металеву огорожу.
Бій почався дуже видовищно. Різниця у габаритах вражала, але ще більше вражала різниця у швидкості. Чісора, мов гора, повільно насувався на Хея, насувався і отримував у відповідь. Девід, що вийшов на бій у кросівках, боксував у своїй стандартній манері – руки внизу, чудовий рух, ухиляння.
Розв'язка настала у п'ятому раунді. Численні удари, пропущені Чісорою, почали позначатися. Хей провів потужну серію і відправив Дерека до нокдауну. Чісора зумів піднятися, але за 12 секунд до закінчення раунду сильною комбінацією Хей знову відправив свого співвітчизника на підлогу. Чісора зміг піднятися на рахунок 8, але рефері Луїс Пабон, дивлячись в очі Дерека, що не відновився, припинив поєдинок. Хей впевнено переміг нокаутом. Це був перший раз, коли Чісору буквально розмазали, а не просто перемогли.
Після бою негативна атмосфера між боксерами миттєво зникла. А через шість років боксери взагалі оголосили про співпрацю. Хей став менеджером Чісори. Колишні «вороги» пропрацювали разом близько трьох років, досягнувши за цей період для Дерека кількох крутих боїв, серед яких була зустріч із українцем Олександром Усиком.