Ентоні Джошуа вперше прокоментував загибель тренерів у ДТП: «Місія має тривати»

Колишній об’єднаний чемпіон світу у надважкій вазі Ентоні Джошуа вперше після трагічного ДТП у Нігерії, в результаті котрого загинули його тренери Латц та Сіна, звернувся до фанатів.

«Сподіваюся, у вас усе добре. На жаль, я не можу звернутися до всіх вас наживо. Хто знає мій характер, той розуміє – я значно більше люблю живе спілкування. Але це найкращий спосіб звернутися до всіх вас – людей у різних куточках світу, які проявляють стільки любові, турботи та підтримки в цей трагічний, травматичний час, коли ми втратили Латца та Сіну у Нігерії.

Востаннє я говорив із вами в Маямі. Ви знаєте, у нас було стільки планів — ми мали місію. Ми повернулися додому, поїхали до своїх родин. І все раптом перевернулося з ніг на голову. Так, життя – найкращий планувальник. Ми можемо планувати настільки добре, наскільки дозволяють наші можливості, але те, що сталося, було абсолютно непередбачуваним і поза нашим контролем.

Справа навіть не в мені. Не лише я: їхні батьки, дядьки, кузени, друзі й я сам втратили двох великих людей. Ми втратили тих, хто був нам по-справжньому дорогий, хто відігравав величезну роль у нашому житті. Дуже-дуже велику роль. Це справді важко. Я не збираюся тут демонструвати всі свої емоції. У наш час легко розбирати людей по кісточках і виносити судження. Але я знаю, що відчуваю, і для мене це головне. Я знаю, який мій обов’язок.

Вони – мої брати, мої друзі. Потім ми стали бізнес-партнерами, стали бійцями, стали лейтенантами, генералами – ми стали всім. Ми були сусідами по дому, ми жили разом, розумієте? Так, це біль. Великий біль.

Але що я можу сказати? Колись і мій час настане. І я зовсім не боюся цього. Мені навіть спокійно від думки, що по той бік у мене є два брати. Я втрачав людей і раніше, але не так. Не тих, хто був моєю лівою і правою рукою на всьому цьому шляху. Я навіть не усвідомлював, що я – «великий хлопець». Бо я йшов поруч із гігантами. Вони захищали мене, прикривали, були моїм щитом.

Але місія має тривати. Я розумію свій обов’язок. Я розумію, чого вони хотіли для своїх родин. Тож моя мета – допомогти їм досягти їхніх цілей, навіть якщо їх більше немає з нами фізично. Коли я молюся вночі й зранку, я знаю, що духовно вони допомагатимуть мені. Бо мене проведе не лише фізична сила — знадобиться велика сила згори.

Я обов’язково молитимусь і допоможу здійснити їхні мрії для їхніх сімей. І не тільки я. Нас ціла команда, ціле братерство, ціле сестринство, які продовжать їхню справу, їхню спадщину, їхні мрії. Я знаю, що саме я робитиму у своєму куточку світу. Я знаю, що ми будемо робити далі.

Я не хочу говорити слово «спадщина». Бо в Маямі перед боєм мене постійно питали: «Як це вплине на твою спадщину?» Спадщина, спадщина… Справа не в ній. Річ в тому, щоб робити правильно. А я знаю, що для них правильно. Я знаю, що маю зробити.

Тож так – я зроблю правильно щодо них. Я зроблю правильно щодо їхніх сімей. Це те, що для мене важливо. Вони були надзвичайно важливими людьми, важливими членами команди, близькими друзями і двома моїми братами», – сказав Джошуа.