Непросте випробування для обох боксерів. Бій техніки, дисципліни та багаторічного досвіду роботи в таборі Олександра Усика проти нестандартності, великої упевненості в собі та непередбачуваності.

Лапін – класно збалансований спортсмен. Габаритний та атлетичний. Має роботу ніг, вміє гостро, акцентовано атакувати. При цьому не налягає виключно на це, а намагається розібрати суперника перед тим, як нокаутовувати.

Едмондсон – зовсім інший спортсмен. У ринзі британець постійно змінює стійки та підходи до опонента. Може піти вперед, спровокувати, а потім відпрацювати вже, як контрпанчер. До таких складно підлаштуватись, бо вони різні і дуже нестандартні – у стійці, в діях і в рішеннях під час поєдинку.

Едмондсон старший на два роки – йому 29. Суперників з іменем в рекорді у нього в рекорді теж трохи більше. Той самий Ден Азіз, якого переміг Льюїс у 2024 році – хороший показник його рівня. Як і Олуватосін Кеджава, якого британець встиг перебоксувати навесні 2025-го.

Лапін має перемоги над Шварцем, Пудівітром, Коліном. Впевнені, класні, але на фоні Азіза вони все ж програють конкуренцію.

В цьому плані цікаво розглянути відносно недавні поєдинки спортсменів, які пройшли повну дистанцію. Едмондсон зустрічався у 12-раундовому поєдинку проти Кеджави. Лапін у 10-раундовому бою проти Коліна.

Льюїс впевнено стартував, як він робить це у більшості поєдинків. З 1 по 3 раунди викидав близько 50 ударів за раунд. Але далі активність почала падати: з 4 по 8 це вже було близько 30 ударів за раунд, а з 8 по 12 – близько 20. Едмондсон багато рухався і не давав по собі влучати, але саме атакувальні дії зменшились і відчутно.

Лапін працював проти Ділана Коліна по-іншому. По-перше, його активність зросла після першого раунду і принципово не просіла. На початку двобою кількість навіть доходила до 85 викинутих ударів, а потім встала на відмітці близько 60-65 і принципово не знижувалась до самого кінця. Причому, в середньому Даніель однаково за кількістю влучає і силовими, і джебами, що несе супернику регулярний сюрприз в якості того, що неможливо дізнатись, звідки прийдеться важчий удар.

У 2024-му Едмондсон провів два поєдинки, Лапін – 3. Проте у 2025-му активніший вже британець – цей бій буде для нього другий, а для українця – перший.

Льюїс Едмондсон – точно не панчер. Його удари неочікувані, летять під нестандартними кутами, але не несуть величезної загрози. Це не означає, що він не може нокаутувати суперника, а лиш означає, що багато його влучання, ймовірно, можна пережити відносно спокійно.

Лапіна теж не назвеш нокаутером. Але, якщо Даніель виходить на ударну дистанцію і намацує свій темп, стримати його непросто. Даніель точний спортсмен і нокаут від нього може прийти у тому числі через атаку тулуба.

Якихось особливих проблем з цим хлопці не відчували. І не тільки через те, що добре тримають, а й через те, що по ним важко влучити.

Лапін – височенний спортсмен із хорошим захистом та блоком. Дотягнутись до нього акцентовано дуже непросто. Едмондсон – непередбачуваний і щоб знайти його ударом треба дуже постаратись.

Звичайно, арена буде за Льюїса. Він – досить яскравий британець. Окрім боксу, він провокує емоції і поза ним. Викликав неодноразово на бій інших проспектів, хотів отримати зустріч проти Бена Віттакера.

Це – серйозний тест для Лапіна. Треба впоратись із загальним тиском довкола і зуміти робити у ринзі те, що треба саме йому.

Навряд в плани Едмондсона входить поразка від Лапіна. Він хотів великих зустрічей із земляками, провокував Віттакера, а тут – проспект з України. Льюїс впевнений у собі і, ймовірно, виводитиме суперника на емоції при кожній зустрічі. З таким в профі Даніель ще не зустрічався, то ж це також тест.

Лапін же набрав хорошу форму, закрив довгий період без дострокових перемог і проходить повноцінні кемпи з Усиком. Таке не може не мотивувати і не допомагати. Це перший повноцінно серйозний тест для українця на бокс із нестандартним опонентом, який ще й не відчеплюється і під час офіційних заходів. Важливо те, чи впорається з усім цим Даніель.